«Бэлла Джойя»    Танцювальні колективи Першотравенська, які створені на базі БК «Шахтар», відомі далеко за межами нашого рідного міста. Але бажаючих танцювати виявилося набагато більше, ніж можуть прийняти ці колективи. Саме цей факт і був покладений в основу бізнеса ПП Слєпцової. І хоча вона далеко не танцюристка, справа швидко пішла вгору.

В 2011 році підприємниця звернулася до відділу культури з проханням надати в оренду танцювальну залу БК «Шахтар» для занять бальними танцями. Беручи до уваги зацікавленість юних першотравенців і їх батьків у даній послузі, така можливість їй була надана.

Для проведення занять у школі бальних танців Назі Слєпцова запросила досвідченого тренера Віталія Медяника. Протягом року викладач бальних танців неодноразово вступав у суперечки з місцевою підприємницею через її занадто корисливе ставлення до цієї творчої справи. А коли Віталій Медяник остаточно зрозумів, що для Назі Слєпцової гроші понад усе, і її зовсім не цікавить розвиток і успіхи вихованців, він відмовився співпрацювати з Назі і став самостійно орендувати приміщення для занять в БКМ «Україна». Але винахідлива підприємниця знайшла собі нові «інструменти» для заробляння грошей. В 2012 році ПП Слєпцова для проведення занять у школі бального танцю запросила нового тренера Костянтина Довгополого. Крім того, для забезпечення роботи школи хіп-хоп і брейк-данс, було укладено договір про співпрацю з тренерами Сергієм Гайдуковим і Сергієм Прокопенко. На заваді цій співпраці знову стали гроші. Батьківська плата за заняття танцями зросла зі 100 грн до 230, тоді як оренда танцювальної зали як була, так і залишилася на рівні 90 грн. У той час як підприємниця отримувала надприбутки, батьки не тільки самі купували костюми, а й фінансово забезпечували поїздки на фестивалі і змагання, у тому числі й для пані Слєпцової.

Сергію Гайдукову знадобилося набагато менше часу, щоб зрозуміти що насправді являє собою «покровителька дитячих талантів». Не бажаючи мати нічого спільного з корисливою підприємницею Сергій Гайдуков, як і його попередник Віталій Медяник продовжив працювати самостійно. Зрозумівши, що розвиток і здобутки дітей для Назі Слєпцової не мають ніякого значення, відмовилась від послуг підприємниці і батьки дітей, які відвідували школу хіп-хоп. Натомість молодий тренер, який вів школу, не зміг кинути своїх талановитих вихованців напризволяще. Вже за тиждень танцюристи першотравенської школи хіп-хоп отримали Гран-прі на фестивалі, який проходив в місті Дніпропетровську. І це попри те, що Назі Слєпцова стверджувала, що вихованцям школи до участі у конкурсах і фестивалях ще дуже далеко, що вони слабкі і взагалі ні на що не здатні. Мабуть саме це й вивело горе-підприємницю з рівноваги.

Втративши чималий прибуток, Назі, довго не думаючи, почала намовляти батьків, діти яких відвідують школу бального танцю «Ракурс», звернутись до міського голови зі скаргою на відділ культури стосовно високої орендної плати. Навряд чи вона пояснила батькам, що розмір орендної плати комунального майна розраховується у відповідності до затвердженого міською радою Порядку, а гроші, отримані від оренди йдуть на розвиток культури міста. Швидше за все, не говорила вона й про те, що з огляду на підвищення батьківської плати (зі 100 до 230 грн) орендна плата мала б зрости більше ніж у півтора рази. Тож батьки юних танцюристів, самі не розуміючи того, стали не на захист своїх дітей, а на захист статків пані Слєпцової.

Слід зазначити, що протягом чотирьох років разом з дітьми займались танцями і дорослі, приносячи чималі додаткові прибутки Назі Сліпцовій. Вочевидь, цього їй було замало. На сьогодні, розуміючи, що може втратити все, Слєпцова пішла ва-банк. Не бачачи нікого і нічого перед собою, вона поливає брудом людей, які щиро боліють душею за культурний розвиток нашого міста і підтримку таланту юних першотравенців.

У першотравенців завжди вистачало мудрості дати гідну оцінку діям будь-кого зі своїх земляків. Сподіваюся, вистачить цієї мудрості і на цей раз.

М. Хлинцева