70 лет победе    До 70-річчя Перемоги

Сумною, часом героїчною, а часом трагічною піснею бринить пам’ять про роки Великої Вітчизняної війни. Ще й зараз продовжує вона лунати дзвінким «Синім платочком» чи то славнозвісною «Катюшею», які тоненькими дівочими голосами виводили наші бабусі, проводжаючи чоловіків на фронт.

Здавалося б, що може бути спільного між трагічним явищем війни та радістю музики? Проте, ще сам Суворов колись сказав: «Музика подвоює, потроює армію, з розгорнутими знаменами і гучноголосою музикою взяв я Ізмаїл». У роки Великої Вітчизняної війни музика, а саме пісня, стала одним із найдієвіших знарядь у боротьбі з ворогом. Саме в цей страшний період запеклої боротьби з німецькими окупантами була створена велика кількість пісень, що піднімали дух воїнів під час бою, заспокоювали наляканих молодих дівчат та дітей, допомагали перенести тугу за чоловіками невтішним дружинам та матерям, піднімали дух патріотизму на полі бою у тих, хто йшов у атаку.

Минуло вже 70 років, а ми й досі пам’ятаємо ці пісні, шануємо їх та співаємо, ковтаючи сльози, бо чули спогади багатьох учасників тих подій, які говорили, що якби не пісні та музика, вони, голодні та налякані, багато в чому поступаючись воєнною технікою ворогові, ніколи б не виграли війну.

Минулої п’ятниці у приміщенні музичної школи нашого міста викладачі та музиканти-початківці віком від 6 до 15 років подарували усім присутнім музичний концерт «Музика Великої Вітчизняної війни». Відкривала концерт завідуюча фортепіанним відділенням Алла Самофалова, яка акцентувала увагу гостей заходу на патріотичній ролі музики у часи тяжких випробувань для народу. Твором-символом цього концерту стала композиція «Адажіо» Альбіноні. Вступну хорову пісню виконав хор дівчаток «Крапелька» (керівник Олена Калнаузова, концертмейстер Наталя Мартинова). Пролунали також і українські пісні воєнних років, наприклад, «Мамина сорочка» у виконанні хору хлопчиків «Непосидьки» (керівник Наталя Локтєва). Ансамбль скрипалів (керівник Ганна Рябова) виконав твір Шостаковича «Прелюдія», який був присвячений Великій Вітчизняній війні. Із відомим музичним твором, виконаним на баяні, виступив Микола Коробінцев. Окрім учнів, своєю музикою порадував присутніх і дует викладачів музичної школи Ганна Рябова та Олена Горбунова.

Директор музичної школи Людмила Захаренко коментує:

— У роки Великої Вітчизняної війни не слабшав інтерес до музичного мистецтва.

pershotravenskaya_muzykalnaya_shkola   Артисти, музиканти доводили, що краса мистецтва жива, що вбити її неможливо. Саме тому, щоб підтримати солдатів під час запеклих боїв, артисти та музиканти, ризикуючи власним життям, виїздили на фронт із виступами. Я свято вірю у чарівну силу музики, у те, що вона здатна робить дива. Вона заповнює ту порожнину, яка виникає в душі в годину випробувань, та напуває її новими силами.

    Із пам’яті нашого народу вже ніколи не зітруться ті страшні часи, вони продовжуватимуть відлунювати у наших серцях скорботними нотами спогадів. Але так хочеться, аби наших з вами нащадків відголоски тих страшних днів торкнулися лише музикою та піснями. І нехай та жалібна пісня і проронить з очей сльози, та все ж то будуть лише сльози співчуття до минулих подій, а не сльози власного досвіду.

Тетяна Комарінська